У червні 1948 після успішного завершення програми державних випробувань літака Ан-2 і запуском його в серійне виробництво, було прийнято рішення перевести Головного конструктора Олега Костянтиновича Антонова і конструкторське бюро в Київ. Ця обставина спричинила розгляд питання про розміщення майданчика для ремонту встановленого на Ан-2 двигуна АШ-62ИР. Доцільність створення в Києві авіаційної ремонтної бази (нині Державне підприємство завод 410 ЦА) була очевидною і обґрунтованою.

1 липня 1948 року наказом №182 начальника Головного управління ЦПФ було затверджено рішення про організацію філіалу авіарембази №409 ЦПФ в місті Києві. Філія розмістилася на площах складу Українського управління ЦПФ, який знаходився в аеропорту Жуляни.

Цим же наказом була поставлена задача про организацію ремонту двигунів АШ-62ИР, М-116 та літаків типу По-2, а також був призначений начальником АРБ №409 ЦПФ Голего Микола Лукич, який став після цього директором заводу, а згодом великим ученим, ректором Київського інституту інженерів цивільної авіації.

6 листопада 1948 року філія стає самостійним підприємством і йому присвоєно найменування «Авіаційна ремонтна база № 410 ЦПФ».

Через гостру нестачу виробничих приміщень, обладнання, людей, дефіциту часу і найголовніше фінансів, був організований ремонт тільки двигуна АШ-62ИР для літаків Ан-2, а також Лі-2, що становив в післявоєнні роки більшу частину парку літаків цивільної авіації.

В полевых условиях

В польових умовах

Становлення було пов'язане з великими труднощами. Капітальний ремонт відведеної для виробництва будівлі здійснювався за рахунок власних коштів. Найчастіше доводилося приймати нестандартні рішення такі, наприклад, як обладнання мотор-випробувальної станції (МВС) на списаному фюзеляжі літака ДС-3. Найбільше і важко вирішуване виявилося кадрове питання. Перед колективом, який складався всього з 25 чоловік, була поставлена задача - випустити перший двигун в жовтні 1948 року. У цей складний кризовий час, виключно завдяки організаторським здібностям Миколи Лукича Голего, формувався колектив високопрофесійних фахівців і почав розроблятися сміливий і ризикований план створення заводу.

 

В результаті напруженої праці 21 жовтня 1948 року зусиллями працівників авіарембази був відремонтований і урочисто переданий в Українське управління ЦПФ двигун АШ-62ИР № 628-333. Перша партія випущених з ремонту двигунів, отримала позитивні відгуки експлуатаційників, надихнувши колектив на подальшу роботу.

Проводит совещание Ференец В.А

Нараду проводить
Ференец В.А

До листопада 1949 року на підприємстві працювало вже 222 людини. Був розроблений план підготовки кадрів, від успішної реалізації якого залежало виконання виробничих завдань. Важливою справою стало удосконалення організації виробництва, придбання нового обладнання, пристосувань і установок, що підвищують продуктивність. Розроблялися і впроваджувалися нові технології, які дозволили об'єднати процес ремонту в єдине ціле. Були створені нові підрозділи, будувалися необхідні капітальні споруди.

 

Запуск в серійне виробництво поршневого літака Іл-12 став початком другого етапу виробничої діяльності Київської авіаремонтній бази № 410 ЦПФ.

Ференец В.А.

Ференец В.А.

З розширенням і оснащенням виробничих площ, а також поліпшенням матеріально-технічної бази АРБ № 410 ЦПФ було прийнято рішення окрім ремонту двигунів організувати і освоїти ремонт літаків Іл-12. Для цього була відведена земельна ділянка в аеропорту Жуляни і розпочато будівництво літакового ангара.

У 1953 році завод очолив  інженер-майор, пізніше інженер підполковник цивільної авіації Віктор Антонович Ференец.

 

З моменту призначення на посаду директора (1953-1974р.р.), Очолюваний ним колектив заводу плідно працював над збільшенням випуску авіаційної техніки, освоєнням ремонту нових типів літаків Іл-12, Іл-14, Ан-24, авіадвигунів АШ-82Т і Аі -25. У жовтні 1954 року побудований перший ангар для літаково-ремонтного виробництва.

Дефектация агрегатов двигателя

Дефектація агрегатів двигуна

Рекордним  для заводу став 1956 рік, коли було випущено з ремонту 1115 двигунів АШ-62ИР.

 

У квітні 1955 року надійшли в ремонт перші три літаки Іл-12. У вересні цього ж року був переданий замовнику в експлуатацію один з відремонтованих - Іл-12 №30250. У червні 1959 року був облітаний  після ремонту перший літак Іл-14 №61669.

Шістдесяті роки відзначені важливою подією - завод приступив до освоєння ремонту газотурбінної авіаційної техніки - турбогвинтового літака Ан-24.

 

Перший літак Ан-24 був випущений з ремонту в 1964 році, ставши на довгі роки основною продукцією заводу.

Награждение сотрудников завода

Нагородження співробітників підприємства

З цього часу завод стає провідним підприємством по ремонту літаків конструкції О. К. Антонова і здобуває репутацію провідного авіаремонтного підприємства.

У ці ж роки закладаються основи плідної ділової співпраці з іноземними авіакомпаніями, які експлуатують літаки даного типу. Перелік країн, що мають партнерські відносини з заводом, з кожним роком збільшується. У підсумку це понад 50 країн з Європи, Азії, Латинської Америки і Африки.

 

У 1972 році після ремонту дослідної партії з п'яти турбореактивних двигунів АІ-25 для літаків Як-40 завод отримує дозвіл Державної міжвідомчої комісії на проведення серійного ремонту двигуна і його агрегатів, а також допоміжної силової установки АИ-9 для пасажирського літака Як-40.

З 1974 року протягом 34 років завод очолив Анатолій Павлович Кудрін. За ці роки освоїли ремонт транспортно-вантажного літака Ан-26. Перший відремонтований  літак успішно пройшов випробування 22 червня 1976 року. Рівно через рік ряд ремонтованої підприємством техніки поповнив літак аерофотозйомки Ан-30 і трохи пізніше транспортний Ан-32.

Освоєння капітального ремонту модульного двигуна Д-36 для літаків Як-42, Ан-72, Ан-74 надало можливість максимально реалізувати потенціал заводу. З початку 1986 року розпочався плановий серійний ремонт двигунів, який спочатку здійснювався вахтовим методом на орендованих площах і устаткуванні ВО «Моторобудівник» в м.Запоріжжя.

Коллектив завода на демонстрации

Колектив підприємства на демонстрації

 

Стенд истытания двигателя АИ-25

Випробувальний стенд
двигуна АІ-25

За цей час в цехах київського заводу проектували, виготовляли, монтували і налагоджували стенди та обладнання, освоювали технологічні процеси, проводили випробування. У листопаді 1988 році заводу було дано дозвіл розпочати серійний капремонт двигуна на власних площах в Києві, і незабаром Д-36 став основною продукцією двигунового виробництва заводу.

Одночасно, в цей же період, на заводі було освоєно ремонт турбогенераторної установки Аі-8 для важких гвинтокрилів Мі-6 і Мі-10К.

У 90-ті роки, коли різко впали обсяги ремонту авіаційної техніки на заводі стали виконуватися всі види технічного обслуговування літаків Ан-24, Ан-26, Ан-30, Ан-72, Ан-74; контрольно-відновлювальні роботи на літаку Ан-74 з двигуном Д-36; ; переобладнання салону (вантажно-пасажирського варіанту і VIP-класу), модернізація літаків (установка сучасного радіотехнічного навігаційного обладнання).

Сборка самолета

Збирання літака

Впроваджено нове технологічне устаткування за допомогою якого тепер стали можливі такі складні процеси, як плазменне і детонаційне напилення, лазерна обробка, і навіть фарбування повітряних суден акриловими і поліуретановими емалями.

Кудрин А.П.

Кудрін А.П.

З 2008 по 2016 рік завод очолював Сергій Михайлович Подрєза. Двадцятидворічний стаж роботи на підприємстві, шлях від інженера до заступника Генерального директора із зовнішньоекономічних зв'язків, талант керівника, наявність стратегічного бачення дозволили зберегти високі стандарти обслуговування авіаційної техніки.

15 червня 2015 року відповідно до постанови Кабінету міністрів України ДП "ЗАВОД 410 ЦА" входить до складу Державного концерну "Укроборонпром".

Згідно наказу Державного концерну "Укроборонпром" від 15.06.2016 №122-к  з 16 червня 2016 року на посаду Генерального директора ДП "ЗАВОД 410 ЦА" призначено Ганькевича Віктора Володимировича.

Translate »